Держпродспоживслужба: Кількість скарг на зловживання в сфері інтернет-торгівлі в Україні зростає. Питання потребує врегулювання на законодавчому рівні

16.03.2017 18:27

Державна служба з безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів спільно з громадськими організаціями констатує зростання скарг користувачів послуг торгівлі на відстані, або так званої індустрії електронної комерції, зазначила т.в.о. заступника Голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко під час круглого столу на тему «Як в епоху електронної комерції захистити права споживачів?».

За її словами, в епоху активного розвитку електронної комерції, коли за останні 20 років обсяг інтернет-торгівлі в світі виріс до 40% всього світового торгового обороту, питання захисту прав споживачів надзвичайно актуальне.

Через відсутність чіткої правової регламентації діяльності господарюючих суб'єктів, які не ідентифіковані як «класичні», такі продавці і надавачі послуг фактично виявилися поза юрисдикцією законодавства про захист прав споживачів. Також не врегульована діяльність «інформаційних посередників» - вони формально не є реальними продавцями товарів або виконавцями послуг, але при цьому виступають в якості безпосередніх отримувачів коштів від споживачів в рахунок оплати тих товарів (послуг), які в значних обсягах акумулюються ними на своїх Інтернет-ресурсах.

За словами Лілії Стиренко, наслідком цього є численні зловживання і правопорушення. Наприклад у 2016 році до Держпродспоживслужби надійшло 468 скарг, звернень та заяв громадян щодо порушень законодавства про захист прав споживачів з боку інтернет-магазинів, а в поточному році їх уже близько ста.

Як показує практика, інтернет-магазин в багатьох випадках не вказує особу продавця та його місцезнаходження, а також не надає інформацію про порядок прийняття претензії.

«Іншої інформації, окрім адреси електронної пошти та номеру телефону на сайті інтернет-магазину не зазначається. Встановити особу продавця до придбання товару неможливо, якщо вона в добровільному порядку не надана для ознайомлення, і в багатьох випадках так само її неможливо встановити і після продажу, оскільки продавцем видається розрахунковий документ, що не відповідає встановленому змісту. Це все робить споживача безправним при придбанні товару», - наголосила Лілія Стиренко.

Крім того, у випадку купівлі товару через Інтернет споживач не має можливості безпосередньо ознайомитися з товаром, а орієнтується тільки на його зображення, текстовий або словесний опис. Користуючись таким становищем, продавці можуть реалізовувати не тільки товар неналежної якості, а й фальсифікований або контрабандний, і при цьому уникають відповідальності.

У ході круглого столу його учасники представили дослідження, згідно з яким тільки 58% майданчиків мають форму зворотного зв'язку, тільки 18% пропонують адреса електронної пошти, тільки 60% розповідають про товар і тільки 62% надають гарантійні документи від виробника.

«Недосконале законодавство, відсутність механізмів притягнення до відповідальності недобросовісних суб’єктів господарювання суттєво зменшує можливості громадян захистити свої права та унеможливлює проведення Держпродспоживслужбою повного та об’єктивного розгляду скарг споживачів та здійснення відповідних первірок», - зазначила Лілія Стиренко.

Як зазначила т.в.о. заступника Голови, з метою запобігання порушень прав споживачів законодавча база, яка регламентує діяльність інтернет-магазинів, в т.ч. інформаційних посередників, потребує врегулювання з урахуванням потреб реального часу.