ІНТЕРВ’Ю: Висока конкурентоспроможність українського зерна можлива тільки при поліпшенні його фітосанітарного стану, - Андрій Челомбітко

22.11.2016 17:47

Країни-імпортери мають повне право захистити свою територію від занесення карантинних організмів. На сьогодні існує безліч міжнародних організацій, які регулюють вимоги при здійсненні поставок різної продукції, в т.ч. зернової. Про те, які особливості виникають при поставках українського зерна на зовнішні ринки, і дотримання яких фітосанітарних норм допоможе збільшити експорт, розповів «АПК-Інформ» заступник директора департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва - начальник управління карантину рослин Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Андрій Челомбітко.

- Андрію Федоровичу, останнім часом країни-імпортери посилили вимоги до фітосанітарного стану сільгосппродукції, що закуповується. Україна як найбільший експортер зобов'язана дотримуватися загальноприйнятих у світі норм щодо здійснення фітосанітарного контролю при аграрному експорті. Які основні інстанції/світові інститути регулюють ці норми?

- Україна з 1994 року входить до Європейської і Середземноморської організації з карантину та захисту рослин (ЕРРО), з 2003 року - до Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FАО), з 2006 року - до Міжнародної конвенції захисту рослин (IPPC), з 2008 року - до Світової організації торгівлі (WTO). Крім того, існує ряд міжвідомчих міжурядових угод, які регулюють особливості здійснення фітосанітарного контролю рослин при експорті.

Відповідно до положень Міжнародної конвенції захисту рослин, кожна країна має суверенне право захищати свою територію від занесення карантинних організмів і встановлювати свої специфічні вимоги до того чи іншого об'єкта регулювання, зокрема до зерна. Для того щоб ознайомитися з існуючими вимогами імпортерів, можна зайти на сайт IPPC, а також сайт Держпродспоживслужби України, де опубліковано максимально повний перелік вимог.

 

- Які з існуючих вимог при імпорті/експорті сільгосппродукції можуть виступати бар'єром у розвитку міжнародної торгівлі?

- Деякі країни Азії, Америки висувають певні вимоги в сфері регулювання імпорту рослин, що і є певним бар'єром у міжнародній торгівлі. Наприклад, деякі види карантинних організмів для країн-партнерів в міжнародній торгівлі для України такими не є. У результаті складно виконувати вимоги, які стосуються збудників хвороб рослин (фітопатології), особливо якщо такі організми не є карантинними для України.

 

- В останні роки Україна все активніше намагається завоювати ринок Китаю, маючи вже кілька підписаних міжнародних договорів на поставку сільгосппродукції. Поставка яких культур або продуктів переробки може бути легалізована для експорту в Китай найближчим часом?

- Процедура легалізації імпорту товарів до країн Азії має особливі вимоги. Підписання міжнародних договорів міжвідомчого характеру - це робота, яка проводиться роками. Україна має такі договори з Китаєм щодо постачання кукурудзи, ячменю, сої. Також до Китаю було відправлено аналізи фітосанітарного ризику по пшениці, сорго, рапсу, буряковому жому, соєвого шроту, деякій плодово-ягідній продукції. За інсайдерською інформацією є позитивні зрушення щодо поставок жому з України в Китай.

 

- З якими ще країнами веде роботу Держпродспоживслужба щодо підписання договорів міжнародної торгівлі?

- На сьогодні ведуться роботи з підписання договору з Кубою щодо експорту кукурудзи. Також до Держпродспоживслужби через посольство України в КНР надійшов проект протоколу з експорту українського шроту соняшникового, з яким ми продовжуємо роботу вже другий рік.

 

У цьому році досить часто порушувалося питання про фітосанітарний стан полів із сільгоспкультурами, які експортуються до Китаю, і його невідповідності вимогам китайської сторони. Які заходи вживаються з ліквідації вогнищ зараження?

- Відповідно до протоколів фітосанітарних вимог щодо експорту з України в Китай ячменю, кукурудзи та сої регулярно проводяться обстеження на полях вирощування даних культур, тому що вони повинні відповідати тим вимогам, які пред'являє китайська сторона за своїми протоколами. У 2015 році було обстежено 425 тис. га посівів української кукурудзи, 167 тис. га сої та 95 тис. га ячменю.

На деяких полях виявляються карантинні організми як для КНР, так і для України. До продукції на таких полях застосовуються локалізаціонно-ліквідаційні заходи, і вона не допускається до експорту.

При формуванні експортних партій зерна важливо знати фітосанітарний стан зерна ще до його завантаження на судно. Його можна вивчити на етапі переміщення по території України, а також важливо знати фітосанітарний стан полів, урожай з яких буде експортуватися. Законодавство України дає можливість встановити фітосанітарний стан сільгосппродукції до завантаження. Проте карантинні організми виявляються на етапі завантаження, що призводить до відмов у видачі фітосанітарних сертифікатів, до вимушеної зміни трейдерами країни-призначення. У 2015 році відмову на видачу сертифікатів на експорт отримали 2,4%, в 2016 році - 1,5% від поданих заявок.

 

- Які заходи вживає країна-покупець щодо продавця при виявленні невідповідності фітосанітарним нормам експортної партії товару? І, відповідно, як діє ваша організація в разі виникнення подібного інциденту?

- При виявленні невідповідності фітосанітарним нормам експортованої продукції національна організація захисту рослин країни-імпортера видає нотифікаційні повідомлення відповідно до міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів №13. З 2013 по 2016 рр. тенденція отриманих Україною нотифікаційні повідомлень невтішна.

Вперше в поточному році була отримана нотифікація щодо виявлення в партії кукурудзи вірусу смугастої мозаїки пшениці. Як наслідок, китайська сторона відповідно до восьмого протоколу вимагала від України виключення з переліку реєстру тієї компанії, яка експортувала в КНР заражену кукурудзу. В результаті вона була виключена.

Крім того, рекордна кількість нотифікацій із виявлення Tilletia tritici Tilletia carica (тверда головня, головня смердюча) надійшла від Індонезії. Індонезійська сторона запропонувала проводити прогрівання зерна при температурі 80°С, однак це проблемно і впливає на якість зерна, може впливати на показник клейковини. У зв'язку з цим в Індонезію була відправлена українська делегація, а також представники бізнесу, які вмовили індонезійську сторону не вводити тимчасову заборону на імпорт пшениці з України за умови дотримання фітосанітарних вимог Індонезії.

 

- Як Україні мінімізувати ризики виникнення подібних ситуацій, зокрема при експорті зерна?

- У цілому, в Україні прийняті всі необхідні заходи щодо врегулювання діалогу бізнесу і влади при торгівлі зерном: це видача дозвільних документів протягом 24 годин з моменту завантаження транспортного засобу, добровільне отримання карантинних сертифікатів при переміщенні зерна та продуктів його переробки всередині країни, мораторій на перевірки. Разом з тим, висока конкурентоспроможність українського зерна можлива тільки при поліпшенні фітосанітарного стану: застосування якісного насіннєвого матеріалу, застосування заходів з локалізації та ліквідації карантинних організмів, якісне зберігання врожаю та застосування необхідних обробок, фітосанітарний контроль при зберіганні зерна і його транспортуванні.

 

- Які заходи вживаються в Україні на державному рівні щодо поліпшення фітосанітарного стану полів?

- В українському законодавстві є один з діючих механізмів, який відповідає європейським практикам, щодо визначення і підтримки місць виробництва або виробничих ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів. Ця процедура в Україні добровільна, проте жодне підприємство так і не застосувало її для того, щоб регулювати вирощування чистої продукції, а не стикатися з проблемами при відвантаженні і скасовувати контроль, який необхідний і проводиться у всьому світі.

Держпродспоживслужба розуміє, що такі заходи з поліпшення фітосанітарного стану полів необхідні для сільгоспвиробників. На базі Міжнародної фінансової корпорації були проведені дві зустрічі, за результатами яких найближчим часом в Україні очікується створення Міністерством аграрної політики та продовольства робочої групи. В її завдання увійде розробка шляхів вирішення проблем з фітосанітарним станом країни при вирощуванні культур, а саме на полях, на прикладі ряду областей.