Андрій Жук: У нас є все для функціонування служби. Інтерв’ю Всеукраїнській газеті «Здоров’я тварин і ліки»

12.04.2018 09:57

Два роки тому, 6 квітня 2016 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України офіційно дано старт роботі Держпродспоживслужби. Що ж змінилося у організації ветеринарної справи, житті ветеринарів і баченні перспектив головний редактор газети «Здоров’я тварин і ліки» Валентина Радіна розпитувала першого заступника Голови Держпродспоживслужби України Андрія Жука.

Андрій Жук, перший заступник Голови Держпродспоживслужби України: «Українські ветеринари феноменально працездатні і відповідальні. Якщо їхню працю підсилити європейською правовою базою і фінансовою мотивацією, на будь-які виклики служба ветеринарної медицини відповідатиме гідно».

Про головне

Головний потенціал служби – це кваліфіковані кадри. Рівень самоідентифікації спеціалістів ветмедицини як головного ресурсу в забезпеченні епізоотичного благополуччя і продовольчої безпеки держави заслуговує на повагу. У ветеринарній справі мало місця для гучних і красивих слів, бо за ними часто ховається банальне несприйняття змін. Натомість превалюють здоровий прагматизм, практичні вміння і постійне самовдосконалення.

Хочу бути об’єктивним у ставленні до ветеринарів, оскільки сам належу до їхньої когорти і пишаюся цим. Маю честь подякувати спеціалістам ветеринарної медицини, котрі, переживаючи складну реформу галузі і прийнявши як належне непопулярні зміни, на жаль, працюючи на мінімальну заробітну плату, залишилися вірні професії й виконують протиепізоотичні заходи, локалізують і ліквідують осередки небезпечних хвороб тварин. Ця професійна мужність дорогого варта і, певен, буде оцінена державою і людьми.

Змінами не обійдемося

Для вирішення проблем державної служби ветеринарної медицини, які вважаю «хворобами росту», одним з перших кроків повинно стати прийняття нової редакції Закону України «Про ветеринарну медицину». Наші попередники провели свого часу колосальну роботу щодо створення законодавчо-нормативної бази, однієї з перших і кращих на теренах СНД. Певний час йшлося лише про внесення змін до закону, однак з роками їх накопичилося стільки, що перевищило половину чинних норм. Однозначно, настав час їх узаконити. Потребують оновлення та адаптації до європейського законодавства питання захисту здоров’я і благополуччя тварин, обігу ветпрепаратів, ветеринарної практики, діяльності ДНПК, міжнародного співробітництва. Влітку минулого року створено робочу групу з метою розробки проекту нової редакції Закону України «Про ветеринарну медицину», до якої залучені кращі фахівці Держпродспоживслужби, вітчизняні і зарубіжні експерти, представники громадських організацій. Маємо надію, що ветеринарна спільнота вже за місяць-два побачить проект закону на сайті ДПСС і візьме участь у його обговоренні. Обіцяю, жодної дискримінації щодо подання та врахування коментарів і пропозицій не буде.

Європейські орієнтири

Створення Держпродспоживслужби і зміна статусу й повноважень структур, що увійшли до її складу, є відповіддю на прагнення українців жити в європейській державі. Європейські вимоги і стандарти входять у наше життя поетапно і неухильно. 4 квітня з набранням чинності Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» запрацює нова система контролю безпечності харчових продуктів. Змінюються підходи до планування заходів ризик-орієнтованого державного контролю (нагляду). Проходить узгоджувальні процедури проект постанови КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини, та порядку визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю потужностей».

Виклики

Найнагальніші виклики для служби ветеринарної медицини – це низька фінансова мотивація спеціалістів ветмедицини та АЧС. Служба навчилася реагувати і виконувати заходи без рецидивів. Бізнес перелаштовує господарювання з вирощування і утримання тварин, посилюючи заходи біобезпеки. Здійснюється масштабний моніторинг в дикій фауні. Розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України щодо можливості спрямування бюджетних коштів на відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним особам внаслідок запровадження карантину при захворюванні на АЧС та заохочувальні виплати за повідомлення про факти виявлення загибелі в дикій фауні. Та все ж існують великі ризики занесення збудників ящуру, заразного вузликового дерматиту ВРХ, високопатогенного грипу птиці з сусідніх країн. Для успішного протистояння цим викликам виникає реальна необхідність у збільшенні фінансування фонду заробітної плати в установах ветмедицини.

Пріоритетне завдання

Нарікати на брак фінансування протиепізоотичних заходів не доведеться. Замовлення Держпродспоживслужби України на 2018 рік для виконання Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин в Україні становить 687,195 млн грн. Цифра вже давно оприлюднена, тому зупинюся на розподілі коштів.

На діагностичні дослідження – 119,05 млн грн, в тому числі туберкульозу, бруцельозу та сапу; на лікувально-профілактичні заходи спрямовано 537,28 млн грн (сибірка, КЧС, хв. Ньюкасла), парантеральну імунізацію домашніх тварин та пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Передбачено створення резерву вакцини проти ящуру та заразного вузликового дерматиту ВРХ, відповідно 500 тис. доз і 150 тис. доз. Ще 22,1 млн грн будуть використані на придбання дезінфікуючих та інсекто-акарицидних засобів.

Про реорганізацію установ

Тема реорганізації державних установ ветеринарної медицини не стосується лікарень - вони функціонуватимуть у тому ж статусі. Переведенням їх на фінансування загального фонду державного бюджету ми позбулися дисбалансу, коли один регіон фінансувався стовідсотково, а інший – лише на 10%. Ці кошти не повною мірою забезпечать потреби лікувальної мережі. Однак тепер з’явилася надія забезпечити повноцінний штат лікарень з розрахунку на реальне навантаження, наявне поголів’я тварин і кількості домогосподарств у зоні обслуговування.

Щодо лабораторій ветмедицини ситуація складніша, оскільки довелося прийняти непопулярне рішення щодо їх оптимізації. На жаль, в умовах недостатнього фінансування та неможливості залучення інвестицій відбувся занепад деяких закладів. Не варто шукати тут якогось волюнтаристського сліду - рівень навантаження на районні лабораторії не давав їм змоги повноцінно функціонувати і здійснювати акредитацію згідно з ISO 17025. За рахунок укрупнення міжрайонні лабораторії зможуть акумулювати кадровий потенціал, обладнання, збільшити надходження до спеціального фонду і таким чином забезпечити проведення акредитації, без якої дослідження не мають законної сили.

Мотивація як рушій

Наше завдання – створити умови, щоб стимул фахівців працювати над професійним ростом і кваліфікацією трансформувався у фінансову мотивацію. Поширення епізоотій створило потребу у висококваліфікованих фахівцях, які вміють їх ліквідовувати; крім того, є дефіцит інспекторів і аудиторів системи НАССР. Прийде час, коли кожен фахівець зробить вибір профілю діяльності – виконання державної роботи чи ветеринарна практика. В перспективі ми плануємо укладати договори з ліцензованими лікарями і залучати їх до протиепізоотичних кампаній на платній основі. Таким чином, вдасться простимулювати поступовий поетапний перехід від утримання армії ветеринарів на мінімальній заробітній платі до моделі «більше працюєш – більше отримуєш». Тож кому ближча лікувальна робота – є сенс взяти ліцензцію і самореалізуватися у приватній ветеринарій практиці. Спеціаліст з 3-5 населеними пунктами у зоні обслуговування може заробляти щомісяця 10-15 тис. грн, а не «голу» ставку. 3700 грн заробітної плати неспівмірно мало і тільки наріканнями ситуацію не змінити.

Замість епілогу

Для повноцінного функціонування служби потрібні три складові – кадри, законодавча база і належне фінансування. Практично все це служба ветеринарної медицини має. Звісно, не все ідеально, однак ми знаємо «критичні точки» і працюємо над їх усуненням. Натхнення надає висока оцінка європейських аудиторів і представників компетентних органів інших держав світу нашої системи контролю. Значить, вона функціонує як треба, а ми – на правильному шляху.

Інтерв’ю першого заступника Голови Держпродспоживслужби Всеукраїнській газеті «Здоров’я тварин і ліки»